ДИТЯЧІ СТРАХИ

    Ми зазвичай вважаємо раннє дитинство найщасливішою порою в житті, де немає місця страхам та непокоєнню. Однак у реальності ми не завжди були щасливі у дитячі роки. У дітей, як і в дорослих, є свої страхи, і причини їх часом криються у такому, про що ми і не підозрюємо. Страх можна визначити як емоційний стан, який з’являється у випадку усвідомлення людиною небезпеки, що наближається.

   Розрізняють два види дитячих страхів.

До 2-3 років відносяться конкретні страхи – побоювання певних предметів, істот, явищ. Це пояснюється тим, що в цей період з’являється пряма залежність між інтелектуальним рівнем і страхами дитини. Чим вищий інтелект дитини, тим більше конкретних страхів вона переживає. У даному випадку страх має захисну функцію, він пов’язаний зі здатністю дитини передбачити наслідки певних ситуацій.

Починаючи з 3-х років, кількість конкретних страхів зменшується: дитина стає здатною визначати ступінь небезпечності ситуації (лев на малюнку вже не страшний). Настає період символічних страхів. Наприклад, страх темряви у більшій мірі відноситься до символічних. Зі страхом також пов’язаний стан тривоги, який виникає у тому випадку, коли ситуація не дуже визначена.

   За нормального емоційного розвитку дитини страх і тривога досить легко знімаються поясненнями та умовленнями дорослого. Страх і тривога можуть займати і занадто значне місце в емоційному житті дитини. Вона починає перебувати у стані тривоги чи страху надто часто і без причин.

   Підвищена тривожність та лякливість виникають з багатьох причин. Це може бути і висока чутливість нервової системи, але найбільш суттєвим джерелом дитячих страхів є конфліктна атмосфера в сім’ї. Дитина, яка щодня спостерігає сварки своїх батьків, переживає дуже сильні безпредметні страхи. Звичайно, вона не розуміє значення багатьох суперечок, але злоба і лайки обов’язково відобразяться на її почуттях.

   Головним фактором гармонійного розвитку емоцій та почуттів є сім’я. Коли ви прийдете додому, поставте перед собою своїх дітей і вдивіться і їх обличчя, ви прочитаєте в них всю історію ваших подружніх відносин.

  Дитина – це жива істота, яка потребує захисту, без допомоги дорослих вона може зруйнуватись. Якщо ваша дитина не може знайти відповідь на певне питання, вихід з певної ситуації або вирішити якусь проблему, її душа, розум знаходяться в темній кімнаті, в якій нікого немає, нічого не видно. В цій темній кімнаті дитина налякана, і батьки, дорослі, психолог, психотерапевт, педагог повинні допомогти вийти звідти і знайти відповіді на питання і вирішення проблем.