facebook
«Единственная цель жизнь - это сам процесс существования, т.е. вечная борьба за выживание»
Зигмунд Фрейд - австрийский психолог, психиатр и невролог
"Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было"
Габриэль Гарсиа Маркес - колумбийский писатель-прозаик, журналист, издатель и политический деятель.
"Подлинное мужество состоит не в героических усилиях, направленных на достижение внешних целей, а решимости пройти через ужасный опыт столкновения с самим собой. До тех пор, пока индивид не обретет свою истинную сущность в себе самом, любые попытки придать жизни смысл через манипуляции во внешнем мире и достижение внешних целей останутся бесплодными и в конечном счете обреченным на поражение донкихотством"
Станислав Гроф - американский психолог и психиатр чешского происхождения, доктор философии по медицине, основатель трансперсональной психологии.
«Творить - значит убивать смерть»
Ромен Роллан - французский писатель
«Один французкий писатель говорит: сказать человеку Я тебя люблю – то же самое, что сказать Ты никогда не умрешь…»
Митрополит Антоний Сурожский - епископ Русской православной церкви, философ
"Конфликт и его преодоление – это фундаментальные элементы творчества"
Мелани Кляйн - влиятельный британский психоаналитик австрийского происхождения, стоявшая у истоков детского психоанализа, игровой психоаналитической терапии и теории объектных отношений.
"Мы не можем сделать всего, но мы можем сделать намного больше, чем мы обычно делаем. Трагизм в том, как мало мы это сознаем"
Джеймс Бюдженталь - американский психолог и психотерапевт, один из основателей экзистенциально гуманистического подхода в психологии и психотерапии.
«Поутру, когда медлишь вставать, тотчас же скажи себе: "Я встаю, чтобы приняться за дело человеческое. Неужели же я буду досадовать на то, что иду на дело, ради которого я создан и послан в мир!»
Августин Аврелий – философ, влиятельный проповедник, христианский богослов, политик.
«Жизнь - это не что-то, а только возможность чего-то»
Кристиан Фридрих Геббель – немецкий драматург
«Умирая, культура превращается в цивилизацию. Растение живет, не зная этого. Животное живет и знает об этом. Человек удивляется своей жизни и задает вопросы.»
Освальд Шпенглера - немецкий философ-идеалист

Діти та батьки - складні питання

 

     Дітям, як правило, не завжди зрозуміле доросле життя батьків. В голові у дітей виникають питання, на які дорослі не завжди знають відповіді або не розуміють реакцію дитини на ті чи інші події. Від правильної поведінки і реакції дорослих, залежить подальше сприйняття дитиною життя в цілому. Тому необхідно дуже уважно поставитися до непростих періодів і ситуацій в житті вашої дитини і розуміти, як ви можете їй допомогти в цій ситуації.

Що говорити дитині про сексуальне життя?

     Що говорити дитині про сексуальне життя?В цьому питанні слід враховувати вік дитини. Якщо таким питанням цікавиться малюк років чотирьох-п’яти, то пояснення слід давати на рівні казки на зрозумілому рівні дитини.  Але ні в якому разі, не розповідайте казку про лелеку чи капусту. Дитині старшого віку підійде пояснення більш конкретного характеру. Потрібно пояснити дитині, які зміни відбудуться в її організмі в період статевого дозрівання. У психологічній практиці відомі випадки, коли діти сприймали перші місячні і полюції як невиліковну хворобу і хотіли покінчити життя самогубством. Тому до початку статевого дозрівання дитині необхідно розповісти про те, що таке місячні, полюції, ерекція, а також про правила гігієни.

     Буде гірше, якщо відповіді на свої питання, стосовно сексуального життя, дитина отримає на вулиці. Дуже часто чуєш від батьків : «Прийде час, і самі дізнаються» А якщо воно прийде надто пізно і спотворить дитині життя? І тільки через те, що його батьки не були готові відповідати на його статеві питання. Тому заспокойтеся і як можливо спокійно та уважно поясніть не прості, та надзвичайно важливі речі вашій дитині. До того ж,  є багато книжок, які допоможуть вам зорієнтуватися в цьому питанні.

Що є причинами конфліктності дитини?

    Неслухняних дітей прийнято звинувачувати. У них шукають злі наміри, дефектні  гени. Насправді в число «важких», зазвичай, потрапляють діти не «гірші», а особливо чутливі і вразливі. Вони конфліктують під впливом життєвих навантажень і труднощів, реагуючи на них набагато раніше і сильніше, ніж діти стійкіші. Звідси випливає висновок: «важка» дитина потребує тільки допомоги – і у жодному випадку не в критиці і покараннях.

    Причини стійкої неслухняності дитини слід шукати в глибині її психіки, хоч на поверхні здається, що вона «просто не слухається», «просто не бажає зрозуміти», а насправді причина інша. І, як правило, вона емоційна, а не раціональна. Більше того, вона не усвідомлюється ні дорослим, ні самою дитиною.

Дитина почала прогулювати школу, як бути?

     Причини шкільних прогулів можуть бути різними: втрата інтересу до навчання, конфлікти з однокласниками або вчителями тощо. З кожною дитиною потрібно працювати окремо і краще звернутися до психолога, або психотерапевта. У будь-якому випадку, перш ніж карати за прогули, необхідно розібратися в їхніх причинах. Якщо дитина замкнена і не хоче з вами обговорювати це питання, поцікавтеся у класного керівника, як ідуть справи в класі. Взагалі, в підлітковий період інтерес до навчання у дітей слабшає, відходить на задній план. Для підлітка стає важливішим пізнати себе і навколишній світ, завоювати визнання і пошану однолітків. 

Як повідомити дитині про розлучення?

    Як повідомити дитині про розлучення?Перше за все, потрібно це питання обговорити на одинці, тільки батьки, без інших членів родини. Ця розмова, не може бути спонтанною. Ви повинні мати узгоджену позицію з приводу того, як ваша дитина дізнається про розлучення. Звичайно на таке повідомлення має бути виділений певний час, бажано цілий день, який дитина проведе з обома батьками. Необхідно бути з дитиною, тому що дитина може реагувати сльозами, протестом, мовчанням і дитині потрібно дати час проявити свої емоції і реакції.

    Важливо зрозуміти хто буде говорити або як Ви будете говорити, хто головний, хто підтримує. Хтось буде казати, а хтось буде втішати дитину, гладити, тримати за ручку. Якщо будуть емоції, не бояться, дитина може проявляти емоції, єдине, не залишайте її  в цей момент, щоб не відбувалося з її почуттями та емоціями.

    Повідомте дитині, що хочете поговорити про вашу родину і про ті зміни, які відбуваються в ній. Це важливо, тому що дитина тривожиться і не може усвідомити змін які  відбуваються. Це дасть можливість дитині розуміти, що вона нормальна, що її тривожність це нормальна річ і стосується сімейної ситуації, що змінилася.

    Необхідно говорити з дитиною, так щоб вона вас розуміла, що: «Мама і тато не люблять один одного, вони не будуть жити разом, так іноді відбувається у дорослих людей, коли любов іде і вони вже не можуть любити і жити разом». Важливо сказати дитині про розлучення та повідомити, що: «Розлучаються пара, як чоловік і дружина, чоловік і жінка. А тато і мама завжди будуть разом з того моменту як ти у нас народився. Як мама і тато ми будемо піклується про тебе, також любити тебе, ти можеш звертатися до нас з різними питаннями». І найголовніше, необхідно повідомити, що дитина не винна в тому, що батьки розлучаються. Період розлучення болючий для всієї родини, але для дітей особливо. Тому, дуже важливо в цей період, психологічна допомога дітям і батькам.

    Атмосфера готовності відповідати на питання дитини, спілкуватися з нею без сорому і страху - важлива умова ефективної комунікації з дітьми. Головне це довіра, будьте, насамперед, другом для вашої дитини. А у друзів, як відомо, не буває секретів один від одного. Тоді ви завжди зможете зрозуміти свою дитину і допомогти їй в разі потреби.

witch.hanssd