Дітям, як правило, не завжди зрозуміле доросле життя батьків. В голові у дітей виникають питання, на які дорослі не завжди знають відповіді або не розуміють реакцію дитини на ті чи інші події. Від правильної поведінки і реакції дорослих, залежить подальше сприйняття дитиною життя в цілому. Тому необхідно дуже уважно поставитися до непростих періодів і ситуацій в житті вашої дитини і розуміти, як ви можете їй допомогти в цій ситуації.
Що говорити дитині про сексуальне життя?
В цьому питанні слід враховувати вік дитини. Якщо таким питанням цікавиться малюк років чотирьох-п’яти, то пояснення слід давати на рівні казки на зрозумілому рівні дитини. Але ні в якому разі, не розповідайте казку про лелеку чи капусту. Дитині старшого віку підійде пояснення більш конкретного характеру. Потрібно пояснити дитині, які зміни відбудуться в її організмі в період статевого дозрівання. У психологічній практиці відомі випадки, коли діти сприймали перші місячні і полюції як невиліковну хворобу і хотіли покінчити життя самогубством. Тому до початку статевого дозрівання дитині необхідно розповісти про те, що таке місячні, полюції, ерекція, а також про правила гігієни.
Буде гірше, якщо відповіді на свої питання, стосовно сексуального життя, дитина отримає на вулиці. Дуже часто чуєш від батьків : «Прийде час, і самі дізнаються» А якщо воно прийде надто пізно і спотворить дитині життя? І тільки через те, що його батьки не були готові відповідати на його статеві питання. Тому заспокойтеся і як можливо спокійно та уважно поясніть не прості, та надзвичайно важливі речі вашій дитині. До того ж, є багато книжок, які допоможуть вам зорієнтуватися в цьому питанні.
Що є причинами конфліктності дитини?
Неслухняних дітей прийнято звинувачувати. У них шукають злі наміри, дефектні гени. Насправді в число «важких», зазвичай, потрапляють діти не «гірші», а особливо чутливі і вразливі. Вони конфліктують під впливом життєвих навантажень і труднощів, реагуючи на них набагато раніше і сильніше, ніж діти стійкіші. Звідси випливає висновок: «важка» дитина потребує тільки допомоги – і у жодному випадку не в критиці і покараннях.
Причини стійкої неслухняності дитини слід шукати в глибині її психіки, хоч на поверхні здається, що вона «просто не слухається», «просто не бажає зрозуміти», а насправді причина інша. І, як правило, вона емоційна, а не раціональна. Більше того, вона не усвідомлюється ні дорослим, ні самою дитиною.
Дитина почала прогулювати школу, як бути?
Причини шкільних прогулів можуть бути різними: втрата інтересу до навчання, конфлікти з однокласниками або вчителями тощо. З кожною дитиною потрібно працювати окремо і краще звернутися до психолога, або психотерапевта. У будь-якому випадку, перш ніж карати за прогули, необхідно розібратися в їхніх причинах. Якщо дитина замкнена і не хоче з вами обговорювати це питання, поцікавтеся у класного керівника, як ідуть справи в класі. Взагалі, в підлітковий період інтерес до навчання у дітей слабшає, відходить на задній план. Для підлітка стає важливішим пізнати себе і навколишній світ, завоювати визнання і пошану однолітків.
Як повідомити дитині про розлучення?
Перше за все, потрібно це питання обговорити на одинці, тільки батьки, без інших членів родини. Ця розмова, не може бути спонтанною. Ви повинні мати узгоджену позицію з приводу того, як ваша дитина дізнається про розлучення. Звичайно на таке повідомлення має бути виділений певний час, бажано цілий день, який дитина проведе з обома батьками. Необхідно бути з дитиною, тому що дитина може реагувати сльозами, протестом, мовчанням і дитині потрібно дати час проявити свої емоції і реакції.
Важливо зрозуміти хто буде говорити або як Ви будете говорити, хто головний, хто підтримує. Хтось буде казати, а хтось буде втішати дитину, гладити, тримати за ручку. Якщо будуть емоції, не бояться, дитина може проявляти емоції, єдине, не залишайте її в цей момент, щоб не відбувалося з її почуттями та емоціями.
Повідомте дитині, що хочете поговорити про вашу родину і про ті зміни, які відбуваються в ній. Це важливо, тому що дитина тривожиться і не може усвідомити змін які відбуваються. Це дасть можливість дитині розуміти, що вона нормальна, що її тривожність це нормальна річ і стосується сімейної ситуації, що змінилася.
Необхідно говорити з дитиною, так щоб вона вас розуміла, що: «Мама і тато не люблять один одного, вони не будуть жити разом, так іноді відбувається у дорослих людей, коли любов іде і вони вже не можуть любити і жити разом». Важливо сказати дитині про розлучення та повідомити, що: «Розлучаються пара, як чоловік і дружина, чоловік і жінка. А тато і мама завжди будуть разом з того моменту як ти у нас народився. Як мама і тато ми будемо піклується про тебе, також любити тебе, ти можеш звертатися до нас з різними питаннями». І найголовніше, необхідно повідомити, що дитина не винна в тому, що батьки розлучаються. Період розлучення болючий для всієї родини, але для дітей особливо. Тому, дуже важливо в цей період, психологічна допомога дітям і батькам.
Атмосфера готовності відповідати на питання дитини, спілкуватися з нею без сорому і страху - важлива умова ефективної комунікації з дітьми. Головне це довіра, будьте, насамперед, другом для вашої дитини. А у друзів, як відомо, не буває секретів один від одного. Тоді ви завжди зможете зрозуміти свою дитину і допомогти їй в разі потреби.
Людмила Шурдук, психолог-психотерапевт
тел.: (050) 464-30-65, (067) 585-86-31