facebook
«Тиран умирает, и его власть кончается; мученик умирает, и его власть начинается.»
Серен Обю Кьеркегор – датский философ, протестантский теолог и писатель
«Когда человек не знает, к какой пристани он держит путь, для него ни один ветер не будет попутным»
Сенека – римский философ-стоик
«Непознанная жизнь не стоит того, чтобы быть прожитой»
Сократ – древнегреческий философ
«Надо любить жизнь больше, чем смысл жизни»
Достоевский Ф. М. – русский писатель и мыслитель
«Непознанная жизнь не стоит того, чтобы быть прожитой»
Сократ – древнегреческий философ
"Больше всего говорит тот, кому нечего сказать"
Лев Николаевич Толстой - русский писатель, мыслитель
«Каждый метафизический вопрос может быть задан только так, что спрашивающий — как таковой — тоже вовлекается в него, т.е. тоже подпадает под вопрос»
Мартин Хайдеггер – немецкий философ
«В диалоге с жизнью важен не её вопрос, а наш ответ»
Марина Цветаева – русская поэтесса, прозаик
«Смысла жизни не существует, мне придётся самому создавать его!»
Жан-Поль Сартр - французский философ
"Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было"
Габриэль Гарсиа Маркес - колумбийский писатель-прозаик, журналист, издатель и политический деятель.

Психосоматичні проблеми безпліддя

 

   З кожним роком у світі збільшується кількість безплідних шлюбів. Причини безпліддя розподіляються між чоловіками та жінками практично порівну: одна третина випадків пов’язана з чоловіками, ще одна – з жінками, а остання третина ділиться між випадками із спільними внесками і чоловіків і жінок (20%) та випадками з нез’ясованими причинами (10%).

   Дослідження вчених і практичних лікарів у цій галузі доводять наявність психологічних травм і психогенних змін у 100% ситуацій безпліддя. Ще на початку виникнення психоаналізу З.Фрейд описав психосоматичний механізм розвитку тілесних захворювань: на його думку, при неврозі сильне емоційне збудження (психотравма) призводить до соматичних порушень. Наші хвороби - результат наших думок, почуттів, які не перероблені правильним чином в голові, а тому «застрягли» в тілі. Якщо людина не може про щось розповісти словами, вона це «розповідає» тілом. Інакше кажучи, взаємозв’язок тіла («соми») і психіки завжди двосторонній. Як і соматичні розлади мають свої психологічні «корені», так і будь-які психологічні проблеми завжди приносять психосоматичні «плоди». Різниця тільки в тому, який саме бік внутрішньо психологічного конфлікту – душевний чи соматичний – виходить на перший план, який з них має більш виражені зовнішні прояви. І так само, як зцілення від тілесних недуг може бути досягнуте шляхом опрацювання психологічних причин, що їх породили.

    На нездатність жінки зачати дитину впливає безліч чинників - і далеко не завжди вони пов’язані з фізіологією. Традиційна медицина намагається шукати рішення цієї проблеми але не завжди ці пошуки там, де це рішення заховано.

    психосоматичні проблеми безпліддяШлях до батьківства або материнства, людині необхідно прожити через певний проміжок часу, та відлік його варто починати з того моменту, коли людина сама була немовлям та знаходилася у лоні своєї матері. Якщо жінка відчувала стреси під час вагітності, у малюка, особливо якщо це доводиться на найчутливіші періоди розвитку дитини, може статися збій у формуванні регуляторних систем мозку. І тоді на стресові події, організм буде реагувати незвичайним способом. Зокрема, у жінок буде підвищена кількість чоловічих статевих гормонів, а у чоловіків - жіночі, і, як наслідок, виникнуть серйозні проблеми безпліддя. Крім цього, варто дізнатися, як проходили пологи у матері. Якщо дитина в пологах пережила стан гострого кисневого голодування, у неї може бути несвідомий страх смерті в дорослому стані за певних біохімічних (гормональних) співвідношеннях в тілі. І вже в зрілому віці, організм підсвідомо буде протидіяти настанню вагітності. Також, на проблеми безпліддя можуть впливати такі супровідні обставини, як попередня вагітність, що дуже важко протікала, небажана вагітність, а також не похована й ритуально не оплакана дитина, що померла. Тому в процесі психотерапевтичної роботи розглядаються не тільки проблеми об’єктних стосунків, але й проблеми власної материнської репрезентації жінки.

    Велике значення мають і відносини жінки, яка не може завагітніти  з власною матір’ю або близькою людиною яка знаходилась поруч у період до 3-х років. Якщо у цьому віці дитині не вистачало уваги та любові батьків або про неї погано дбали, ця ситуація може викликати для дитини може викликати сильний стрес. Такий негативний досвід може не пам’ятатися в дорослому віці, але як результат людина може намагатися уникати дитячо-батьківських відносин. А її тіло - відторгати настання вагітності усіма можливими способами.

     Отже, здатність стати батьками починає формуватися ще до народження і продовжується формуватися все життя. Те, що людина досягла певного віку, зовсім не означає, що вона готова стати батьком або матір’ю. Дуже часто в психотерапевтичній практиці на запитання: «Для чого Вам потрібна дитина?» Можна почути відповідь: «Ну як же? Вона буде мене любити, потім буде про мене дбати в старості.... » і це буває головний мотив мати дитину.

     Насправді, дуже важливо для людей, які вирішили стати батьками, замислитися не про те, щоб взяти все собі, і побільше, а про те, вміння віддавати без будь яких гарантій. Тому що все, що пов’язано з дітьми, має на увазі самовіддачу. Батьківство - це доля людей, які бачать в цьому сенс. Тоді тіло жінки - яких би болячок там не було, чудесним чином справляється з вагітністю.

   Завершуючи, можна стверджувати, що походження сексуальних розладів і психосоматичні проблеми безпліддя пояснюється переважно таким чином: як символічний прояв несвідомих конфліктів, які не запам’ятовуються, або тілесні прояви «дитячих» тривог і страхів, зокрема тих, які виникли внаслідок надто раннього психологічного розриву з матір’ю. А також індивідуальний стереотип емоційного реагування людини і впливу емоцій, що придушуються, на ту чи іншу систему організму.

    Психосоматичні проблеми безпліддя у жінок та сексуальні порушення як у жінок, так і у чоловіків успішно можна лікувати за допомогою кататимно-імагінативної психотерапії (символдрами). У більшості практичних випадків із застосуванням даного методу психотерапії відмічалося, що поряд із полегшенням симптоматики та позитивними змінами у сімейних і особистісних стосунках, мало місце також просування у лікуванні. Яке підтверджувалося об’єктивними показниками. 

Людмила Шурдук, психолог-психотерапевт 

тел.: (050) 464-30-65, (093) 187-81-19 

© 2011-2O16 TutOtvet.com.ua. Всі права захищені. Копіювання матеріалів сайту можливе лише з вказанням активного гіперпосилання, що індексується.
Qumic Web Design
witch.hanssd