Психологія підліткового віку

 У цій статті мова піде про особливості підліткового віку (15-19 років). Психологічні особливості підліткового віку, на думку різних психологів, розглядаються як кризові і пов’язані з тілесною, психологічною та соціальною сферами. 

   З якими проблемами найчастіше стикаються батьки підлітків? Звичайно це порушення взаємостосунків, скарги на важку вдачу дитини, погану поведінку, схильність до конфліктів, відсутність бажання вчитися, погана компанія. Що ж робити батькам у цих ситуаціях? Вирішення проблем потрібно починати з себе. У Вас більше знань, досвіду, уміння себе контролювати. Перш за все постарайтеся заспокоїтися. Спілкуватися з дитиною, важливо зберігати спокійний емоційний стан. Не займайте зверхньої позиції, будьте рівними. Якщо Вам важко впоратися самому, краще звернутися за психологічною допомогою. Психолог або психотерапевт допоможе Вам або вашій дитині впоратися з таким непростим для Вас періодом. 

   Юність – це завершальний етап переходу від дитинства до дорослості. У дитинстві дитина вільна від відповідальності, від неї потрібна слухняність, її всіляко захищають від сексуальності.  Дорослість вимагає від людини зовсім іншої поведінки – відповідальності, ініціативи, самостійності, в житті дорослих сексуальність виконує важливу роль. Ваша дитина знаходиться на шляху із залежного дитинства до самостійної і відповідальної дорослості. Контрастність дитинства і зрілості ускладнює засвоєння дорослих ролей, виключаючи цілий ряд зовнішніх і внутрішніх конфліктів. Розглянемо їх докладніше.   

У юнацькому віці яскраво виявляється бажання вести суперечки на відволікаючі теми, бажання проникнути в суть явищ. Підлітки можуть зривати уроки, влаштовувати філософські диспути не за темою заняття.

Що роботи батькам?                                                                                                                          

Підтримувати в своїх дітях бажання спілкуватися з вами, інтерес, цікавість. Не обов’язково у всьому погоджуватися з ними. Якщо виникли відмінності в поглядах, важливо дати зрозуміти дитині, що ваша любов і підтримка зберігаються.

  У цьому віці увага стає довільною, тобто займаючись цікавою справою, підлітки можуть тривалий час концентруватися на ньому. Юнацтву властива переоцінка своїх сил, схильність перебільшувати рівень знань і розумових здібностей. Сильно виявляється розбіжність між ідеальними прагненнями і реальним життя. Навчання здається вже абсолютно не цікавим.

Що робити батькам?    

Юність – це час збирати перші плоди. Якщо дитині не були прищеплені навики навчання в дитинстві, чи варто дивуватися, що, ставши старшокласником, вона погано вчиться. В цьому випадку важливо замислитися над питанням: «Як я ставитимуся до цього, якщо не можу нічого змінити?», «Чи готовий я прийняти його таким, яким він є?». Щоб уникнути зайвих проблем і конфліктів, зрівняйте власні очікування з реальними здібностями і можливостями дитини. Можливо причини поганого навчання може бути, невдале кохання, конфлікти з друзями або криза самовизначення. У будь-якому випадку зберігайте спокій. Позбавитися висловів: «Ти гірший від усіх» та інші. Для людини немає нічого гіршого, ніж невіра близьких у її сили і здібності. Спробуйте говорити з вашою дитиною відверто. У будь-якому випадку Ваша підтримка потрібна. Не варто посилювати контроль. Цей шлях не є правильним. Подивіться, поряд з Вами розумна, жива людина, яка, цікавиться багатьма речами. Розвивайте в собі уміння бачити позитивні якості своєї дитини Це допоможе Вам впоратися з ситуацією, прийняти її. Якщо Вам важко усвідомити важкі ситуації зверніться краще по допомогу до психолога.

    У цьому віці формується емоційна культура. З’являється чуйність до явищ суспільного життя, мистецтва, творчості, моралі, з’являється власна система поглядів на світ – світогляд.  Юність – вік яскравої емоційної чутливості. «Юнацька гарячковість», «юнацький запал» - ось слова, що характеризують цей період. Естетичні відчуття, переживання, пов’язані з новою діяльністю, закоханість, творчість, великий інтерес до світу іншої людини, особливо однолітка, - все це визначає високу емоційну сприйнятливість юнацтва. У юності формується відчуття дорослості, причому не дорослості взагалі, а чоловічої і жіночої. В цей період закладаються основи емоційного життя людини – фундамент його емоційності в зрілому віці.

Що робити батькам?

Ставитися серйозно до почуттів молодих людей. Демонструйте готовність вислухати. Можна засуджувати дії людини, але не його почуття, якими б небажаними або «недозволеними» вони не були. Якщо вони виникли, то є для цього підстави. Утримуйтеся від критичних зауважень. Будьте відкриті спілкуванню, демонструйте, але ненав’язливо, свою готовність підтримувати контакт. Ставтеся до своєї дитини як до друга. Діліться своїми проблемами і почуттями, звертайтеся до неї за порадою. Дотримуйтеся міри. Все це сприятиме побудові рівних взаємостосунків у сім’ї.

     Головне надбання юності – відкриття свого внутрішнього світу. Це радісна і хвилююча подія, але з нею пов’язано багато драматичних переживань.  Адже саме в цей час яскраво виявляється тяжіння до осіб протилежної статі і юнацька закоханість. Підлітки проводять багато часу перед дзеркалом або приділяють дуже багато уваги одягу, роблять це часто не з самовдоволення, а з відчуття тривоги. Занижена оцінка своєї зовнішності приводить до істотних змін у характері і поведінці молодих людей.

 Що робити батькам?

Підтримайте свою дитину. Допоможіть їй знайти сильні сторони своєї зовнішності, приховати недосконалість. Говоріть дитині, що Ви її любите такою якою вона є. Пам’ятайте, що взаємостосунки хлопців і дівчат зіштовхують її з безліччю моральних проблем. Прагнучи захистити своє інтимне життя від безцеремонного вторгнення і підглядання, підлітки потребують розуміння старших, перш за все батьків, потребують кваліфікованої інформації з питань сексу, венеричних захворювань, СНІДу.

   Однією з головних особливостей юнацького віку є звільнення від опіки батьків, причому це виявляється як на рівні поведінки, так і емоційно. Важливою стає емоційна близькість не з батьками, а з однолітками і представниками протилежної статі. Головна потреба знайти самостійність і незалежність бажання прийняти на себе права і обов’язки дорослої людини.

Що робити батькам?

Раз і назавжди передати своїм дітям, які дорослішають, право вибирати друзів і коханих. При тяжінні до самостійності хлопці і дівчата потребують життєвого досвіду і підтримки старших. Багато важливих для них тем вони взагалі не можуть обговорювати з однолітками, їм зважає самолюбність. Батьки часто виявляються не готові до цього. І замість підтримки і ухвалення демонструють незадоволеність, критику поведінки, друзів, намагаються посилити контроль. Якщо Ваші дитині важко, кваліфікований психолог або психотерапевт допоможе в подоланні багатьох проблем. Але, дуже важливо щоб бажання отримати психологічну допомогу підлітком було добровільне, а не нав’язливе з боку батьків. Психологічна робота з підлітком відбувається як з дорослою людиною і тому повністю конфіденційна і не обговорюється з батьками підлітка.

    Пам’ятайте, що основна потреба в юності – бути дорослим, самому ухвалювати рішення. Тому передайте своїм дітям відповідальність за їх власне життя. Це важко зробити. Але тільки такий крок сприятиме його розвитку, навчить відповідальності, підготує до самостійного життя, зробить упевненим в собі. Дозволяйте дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій, тільки так вона дорослішатиме.