Психологія подружніх конфліктів

     Сім’я – це та крапка відліку, де все починається: перша посмішка, радість, надійний захист, віра з любов’ю, але також – перша помилка, образа, недовіра, приниження, відчуження. Сім’я, як монета, має два боки. Конфлікти у людських взаєминах є неминучими, адже щоб його уникнути, треба бути як дві краплі води схожими один на одного. Для люблячих людей окремі суперечки не руйнують загального позитивного ставлення один до одного, а, як кажуть, лише зміцнює почуття кохання. Але безперервні конфлікти поступово руйнують ті привабливі елементи стосунків, які сприяли укладанню шлюбу.   

   Причини виникнення подружніх конфліктів можуть бути різні це і психосексуальна несумісність подружжя, незадоволеність потреби у позитивних емоціях, відсутність уваги, турботи та розуміння, розходження у потребах або пристрасне ставлення одного з подружжя до занадтого задоволення своїх потреб (алкоголь, наркотики, фінансові розтрати лише на себе). Значну роль у ймовірності виникнення подружніх конфліктів відіграють зовнішні фактори: погіршення матеріального становища багатьох сімей; надмірна зайнятість одного з подружжя (чи обох) на роботі; неможливість нормального працевлаштування одного з подружжя; тривала відсутність власного житла.

   Перелік факторів конфліктності сім’ї буде не повним, якщо не назвати фактори, які пов’язані із змінами у сучасному суспільстві, а саме: зростання соціально відчуження; орієнтиром на культ споживання; обезцінювання моральних цінностей.   

    Часто сімейні конфлікти відбуваються на підґрунті того що один з подружжя тривалі роки намагається перевиховати свою половину. У двох випадках із трьох ініціатором суперечки виступає дружина. Конфліктологи радять: у випадку, коли стає зрозумілим, що конфлікт неминучий та наближається момент його виникнення, то доцільно провести його за всіма правилами, дотримуючись «пам’ятки ініціатора конфлікту»:

• прослідкуйте, щоб при з’ясуванні ваших стосунків поруч не було нікого з члені вашої родини;
• не ініціюйте суперечку в момент, коли ваш партнер їсть, приймає душ чи відпочиває після роботи;
• не використовуйте фраз, які не мають сенсу, наприклад: «з тобою взагалі не можна жити!»
• формулюйте свої претензії чітко та зрозуміло, очікуючи відповідь на них;
• ніколи не застосовуйте неприпустимі прийоми: не докоряйте партнерові у фізичних недоліках, не ображайте його батьків, не згадуйте його минулі невдачі;
• не бійтеся визнати свою неправоту: ваше каяття сьогодні відкриває шлях до каяття вашого партнера в майбутньому;
• ніколи не уходьте в глуху оборону у вигляді гри у «мовчання».

     Багато людей вважають, що у подружній стосунках відносини мають бути раціональними та логічними без прояву зайвих почуттів. Насправді страх, який заважає нам гніватися чи плакати, - це страх перед можливою образою чи навіть страх бути залишеним.  Варто не боятися сильних почуттів та ставитися до них як до норми подружнього життя. Конструктивність вирішення подружніх конфліктів залежить в першу чергу від уміння подружжя розуміти, прощати та поступатися та нести на собі особистісний сенс цінностей сім’ї. 

   Розроблено багато рекомендацій для нормалізації подружніх стосунків, основні з них зводяться до наступного:

• поважайте себе, а тим паче іншого. Пам’ятайте, що він (вона) найближча для вас людина, батько (мати) Ваших дітей.  
• намагайтеся не накопичувати помилки та образи, а одразу реагуйте на них. Це виключить можливість накопичення негативних емоцій;
• уникайте докорів на сексуальну тему, оскільки вони не забуваються;
• не робіть зауважень один одному у присутності інших (дітей, знайомих, гостей);
• не перебільшуйте власні здібності та переваги, не вважайте, що Ви завжди і у всьому маєте рацію;
• будьте уважним, вмійте слухати та чути партнера;
• ніколи не узагальнюйте навіть явні недоліки партнера, ведіть розмову лише про ті з них, які проявилися у конкретній ситуації.

     Якщо у Ваших відносинах щось не складається, зупиніться та поміркуйте, вгамуйте емоційну бурю, хоч на хвилинку зверніться до себе, подивіться на які Ваші слова чи дії реагує Ваш партнер. Це досить складно й не просто. Подивіться що Ви робите для того що б зрозуміти чому він так реагує і спробувати хоч трохи змінити свою поведінку.

    Оскільки подружні конфлікти мають психотравмуючі наслідки для всіх членів родини, важливо звернутися за психологічною допомогою не тільки дорослим, але й дітям. Діти найбільш вразливо відчувають психологічні проблеми сім’ї. Сімейна або індивідуальна психотерапія допоможе Вам розширити свої знання один про одного, змінити застарілі установки та навчитися конструктивно висловлювати свою незгоду. Щасливе подружжя – це майстерня зростання, а особистість зростає від конфлікту з достойним опонентом.